Зберігай спокій і не зважай на негатив

“Якщо не можеш вирішити проблему - почни нею керувати.”
Роберт Шуллер

Людина – це апогей творіння природи. Людей оспівують, возвеличують, зводять їм пам’ятники, з них пишуть картини. Ми здатні відчувати емоції і робити власний вибір, ми наділені безмежними можливостями у плані самореалізації, адже володіємо величезним потенціалом. Це все схоже на якусь довершену історію без недоліків, без жодного способу заперечити очевидне, проте чи такі МИ?
Людська природа найпарадоксальніша з усіх: ми прив’язуємося до тих, хто відштовхує нас; ми ризикуємо власним життям, щоб отримати задоволення; тільки на волосок від смерті ми розуміємо насправді, як хочемо жити. Тварини ж керуються лише власними інстинктами. Ви коли-небудь бачили зебру, яка завмерла, спостерігаючи за грацією лева, який її вистежує? Чи пшеницю, яка б не гнулася під потоками вітру, бо прохолода її манить. Чому тоді людина, найдосконаліша з усіх досконалих, сама кидає себе у вогонь, бо їй цього захотілося, або ж вона не може позбутися цієї звички?

1
× Пришло новое сообщение